Вибір Редакції

Історизм

історизм -а; м. Розгляд явищ, подій з історичної точки зору, в історичному розвитку. Принцип історизму. * * * історізмпрінціп підходу до дійсності (природи, суспільства, культури) як стає і розвивається в часі. Набув широкого поширення в IX-XX ст. як в природознавстві (геологія, біологія), так і в суспільних і гуманітарних науках. * * * ІСТОРІЗМІСТОРІЗМ, принцип підходу до дійсності як розвивається в часі. Передбачає розгляд об'єкта як системи, закономірностей його розвитку. Витоки історизму - в навчаннях Геракліта, Платона, Аристотеля; стосовно суспільству його розробляли Дж. Віко, Вольтер, Г. Ф. В. Гегель, К. Маркс; в природознавстві - Ч. Лайель і Ч. Дарвін. З кін. 19 в. історизм (його називають також історицизмом) піддавався критиці В. Дильтеем, Б. Кроче, Р. Риккертом, К. Ясперсом, К. Поппером та ін., які ставили під сумнів можливість встановлення законів розвитку суспільства і передбачення його майбутнього. У сучасній філософії та науці триває гостра полеміка з проблем історизму.

Енциклопедичний словник. 2009.

arrow